загрузка...

2. Мета, завдання і послідовність аудиту інформації фінансової звітності

Загальною метою аудиту к вище є підвищення довіри визначених користувачів до інформації фінансової звітності. Її досягають через висловлення неупередженої та незалежної думки щодо відповідності фінансової звітності у всіх суттєвих аспектах до застосованої концептуальної основи її складання і подання.

Аудит, проведений відповідно до МСА та відповідних етичних вимог, надає аудитору можливість формувати таку думку. Але слід розрізняти поняття «загальна мета аудиту як явища» і «загальні цілі аудитора як суб’єкта дій по досягненню цієї загальної мети». Загальні цілі аудитора тлумачиться як такі:

− отримати достатню впевненість у тому, що фінансова звітність у цілому не містить суттєвого викривлення внаслідок шахрайства чи помилки. Ця впевненість надає аудитору можливість висловити думку про відповідність складної фінансової звітності у всіх суттєвих аспектах до застосованої концептуальної основи;

− надати аудиторський висновок і розкрити додаткову інформацію, як цього вимагають МСА, відповідно до отриманих результатів виконання певних завдань з надання відповідного ступеня впевненості.

Якщо виходити з того, що загальна мета аудиту фінансової звітності досягається за допомогою реалізації певних процедур, визначених для кожного сегменту аудиту, тобто рівній дезагрегації інформації фінансової звітності, то послідовність дій аудитора можливо систематизувати як:

− послідовність дій аудитора для досягнення загальної мети аудиту;

− послідовність дій аудитора для отримання достатньої впевненості, тобто послідовність кроків по збору достатніх і прийнятих (доречних і достовірних) аудиторських доказів щодо сальдо рахунків бухгалтерського обліку щодо циклів, класів господарських операцій та подій протягом періоду, який досліджується аудитором; щодо ступеня розкриття інформації фінансової звітності;

− послідовність дій аудитора по завершенню процесу аудиту і наданню аудиторського висновку.

Послідовність кроків по збору достатніх і прийнятих (доречних і достовірних) аудиторських доказів, насамперед, залежить від змісту інформації кожної форми фінансової звітності і змісту загального процесу накопичення облікової інформації від первинних документів до складання фінансової звітності.

<< | >>
Источник: Борисенко М.В.. Конспект лекцій з дисципліни «Аудит». Донецьк - 2014. 2014

Еще по теме 2. Мета, завдання і послідовність аудиту інформації фінансової звітності:

  1. 3. Методика аудиту фінансової звітності
  2. 2.1. Мета і функціональні завдання аудиту
  3. Тема 7. Аудит фінансової звітності
  4. Тема 6. Методи аудиту фінансової звітності та критерії її оцінювання
  5. Тема 3. Інформаційне забезпечення фінансової звітності підприємства
  6. ТЕМА 3. Інформаційне забезпечення фінансової звітності підприємства
  7. СУТНІСТЬ, МЕТА І ЗАВДАННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
  8. ТЕМА 4. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ КОРПОРАЦІЙ Програмна анотація
  9. 3. Ціль та завдання аудиту. Характеристика завдань з надання впевненості
  10. 4.1. Особливості складання фінансової звітності AT
  11. 1. Повідомлення інформації з питань аудиту керівництву економічного суб’єкта
  12. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
  13. 1. Вимоги до подання інформації у фінансових звітах. Якісні характеристики інформації та критерії її оцінювання
  14. Сутність, мета і завдання фінансового менеджменту
  15. Обґрунтування необхідності врахування моральних ризиків та асиметрії інформації при оцінці рівня фінансової безпеки банків