Об'єкт аудиторської діяльності

Об'єкт аудиторської діяльності — це взаємопов'язані економічні, організаційні, інформаційні, технологічні та інші сторони функціонування системи, що вивчається, стан якої може бути оцінений кількісно і якісно. Об'єкти аудиту можуть бути різними за складом та структурою, відношенням до різних сфер діяльності, іншими характеристиками. Така широка характеристика об'єктів аудиту потребує їх класифікації.

За видами:

1. Активи:

— основні засоби та позаоборотні активи;

— запаси і витрати;

— гроші, розрахунки та інші активи.

2. Господарські факти як процеси:

— виробництва і реалізації продукції;

— забезпечення процесу виробництва робочою силою;

— впровадження у виробництво нової техніки та технології;

— матеріально-технічне постачання;

— технічне, господарське, енергетичне забезпечення виробництва.

3. Пасиви:

— джерела власних і прирівняних до них коштів;

— довгострокові пасиви;

— розрахунки та інші пасиви.

4. Економічні результати діяльності:

— обсяги виробництва

— продуктивність

— собівартість

— рентабельність;

— витрати виробництва

5. Організаційні форми управління:

— організаційна структура виробництва;

— структура та функції апарату управління.

6. Методи управління:

— системи стимулювання праці.

- внутрішньовиробнича система стимулювання виробництва.

7. Функції управління.

— планування;

— нормування;

— облік;

— контроль;

— економічний аналіз;

— ціноутворення;

внутрішній аудит.

8. За складністю:

складні об'єкти;

сукупні ресурси і господарські процеси,

цілісні системи управління.

За формою й метою здійснення аудиту розрізняють зовнішній та внутрішній аудит. Основна різниця між ними полягає в тому, що внутрішній аудит проводиться всередині самої організації за вимогою та з ініціативи її керівництва аудитором, який працює в самій організації. Тому в виконанні своїх функцій він тією чи іншою мірою є залежним від керівництва підприємства. Внутрішній аудит можна розглядати як невід'ємну частину загальної системи контролю, який відповідно до міжнародного нормативу "Використання результатів роботи внутрішнього аудиту" здійснюється за такими напрямками (функціями):

— аналіз системи обліку та внутрішнього контролю;

— вивчення бухгалтерської (фінансової) та оперативної інформації (за окремими статтями та ін,);

— вивчення економічної ефективності управлінських рішень на різних рівнях господарювання;

— аналіз адекватності політики у сфері менеджменту;

— оцінка якості інформації;

— розробка проектів управлінських рішень;

— проведення стратегічного (перспективного) аналізу;

— розробка фінансових прогнозів.

У цілому напрямки, за якими здійснюється внутрішній аудит, свідчать про його виняткову важливість для підприємств. Формування та розвиток внутрішнього аудиту є найважливішим завданням фірм. Внутрішній аудит має обов'язковий характер. Разом із внутрішнім аудитом надзвичайно поширений зовнішній аудит, який проводять окремі аудиторські фірми. Метою та завданням зовнішнього аудиту є оцінка і підтвердження достовірності фінансової звітності підприємства. У процесі аудиторської перевірки зовнішній аудит, звичайно, входить до системи внутрішнього аудиту і дуже схожий з прийомами й методами, які застосовуються внутрішніми аудиторами та з їхніми оцінками. При цьому зовнішні аудитори не обмежуються питаннями підтвердження фінансової звітності, а оцінюють діяльність усіх систем підприємства [65, стр.

119-120].

Зовнішній аудит може бути добровільним (ініціативним), коли він проводиться за ініціативи зацікавленої сторони, та обов'язковим, коли передбачений законом. Відповідно до Законів України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. № 3125-ХІІ, "Про внесення змін і доповнень до статті 10 Закону України про аудиторську діяльність" від 14 березня 1995 р. № 81/95-ВР, Постановою Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін і доповнень до статті 10 Закону України "Про аудиторську діяльність" від 14 березня 1995 р. № 81/95-ВР" проведення аудиту є обов'язковим для:

— перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних товариств, холдингових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

— емітентів цінних паперів;

— державних підприємств у разі здачі в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та інших змін форм власності;

— порушення питання про визнання неплатоспроможності або банкрутства.[4].

Згідно із Законом України "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України" від 14 березня 1995 р. № 90/ 95-ВР зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР, проведення аудиту є обов'язковим також з метою підтвердження:

— достовірності та повноти ліквідаційного балансу, за винятком організацій, що повністю утримуються за рахунок бюджету і не зай-маються підприємницькою діяльністю;

— достовірності та повноти фінансової" звітності підприємств, за винятком товариств з річним господарським оборотом, що не перевищує двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів;

— достовірності та повноти ліквідаційного балансу, за винятком товариств з річним господарським оборотом, що не перевищує двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів;

— достовірності та повноти бухгалтерського балансу та іншої інформації про фінансове і майнове становище боржника незалежно від підстав, за якими порушено справу;

— фінансового стану засновників (крім фізичних осіб) довірчих товариств щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду іншого підприємства;

— достовірності та повноти річного балансу і звітності довірчих товариств;

— фінансового стану засновників (українських юридичних осіб) підприємств з іноземними інвестиціями щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду підприємства;

— фінансового стану засновників (учасників) страховика щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду страхової компанії;

— достовірності та повноти річного балансу і звітності страховика;

— довідки про фінансовий стан засновників страховика.

Обов'язковий аудит може бути організований також за рішенням суду або слідчих органів. [ 4].

На підставі вивчення функцій внутрішнього та зовнішнього аудиту можна визначити різницю між ними та оцінити значення кожного з них для становлення та розвитку системи фінансового контролю. Основна різниця полягає в тому, що внутрішній аудит спрямований на надання допомоги менеджерам у здійсненні ними контролюючих функцій, тоді як зовнішній аудит може бути використаний також в інтересах сторонніх відносно підприємства груп. Можна сказати, що функції цих двох видів контролю доповнюють одна одну і водночас використовуються з різними цілями.

<< | >>
Источник: ОУНЮА. Аудит. 2010

Еще по теме Об'єкт аудиторської діяльності:

  1. Суб’єкти аудиторської діяльності, порядок сертифікації та внесення до реєстру АПУ
  2. 6. Суб’єкти аудиторської діяльності, порядок сертифікації та внесення до реєстру АПУ.
  3. Правове забезпечення аудиторської діяльності
  4. Система регулювання аудиторської діяльності в Україні
  5. Розділ 2. Правові засади здійснення аудиторської діяльності
  6. 3. Планування аудиторської діяльності
  7. Тема 2. Регулювання аудиторської діяльності
  8. 3. Відповідальність суб'єктів аудиторської діяльності
  9. 1.2 Міжнародний досвід аудиторської діяльності. Професійні організації аудиторів.
  10. Зміст теми. Загальна характеристика міжнародних валютно-кредитних установ. Сутність міжнародного кредиту. Об’єкти та суб’єкти міжнародного кредиту. Міжнародний валютний фонд, його капітал і основні напрями діяльності. Проце
  11. 6.3. Порядок контролю за дотриманням касової дисципліни суб’єктами економічної діяльності.
  12. 3.2. Суб’єкти та об’єкти грошового обороту.
  13. Об’єкт та суб’єкти кредитних відносин.
  14. Основні функції аудиторської фірми