загрузка...

3.1 Відмінність між аудитом, обліком, ревізією та судово-бухгалтерською експертизою.

Іноді сплутують аудит з бухгалтерським обліком, бо вони тісно пов'язані між собою. Бухгалтерський облік як складова частина систем управління виконує три окремі функції - інформаційну, контрольну т аналітичну. Бухгалтерський облік - це процес запису, класифікації і узагальнення господарських процесів на підставі документів для підготовки інформації І прийняття відповідних рішень. З одного боку, бухгалтери покликані оволодівати принципами і положеннями, що складають базу для підготовки інформації, з іншого - під час аудиту бухгалтерських даних виникає потреба встановити правильність відображенні бухгалтерської інформації відповідно до фактичних процесів.

Оскільки бухгалтерські правила - критерії оцінки того, чи правильно сформульована бухгалтерська інформація, то аудитор, використовуючи цю інформацію, повинен добре знати ці правила. Він зобов'язаний не тільки розуміти бухгалтерський облік, а й бути компетентним у накопиченні і тлумаченні аудиторських свідчень, що і відрізняє аудиторів від бухгалтерів. Аудитор стикається з визначенням правильності процедури аудиту, розміру вибірки, хронометражу перевірок (тестів) і оцінки результатів.

Залежно від прийомів і способів контролю і системи контролю і процедур розрізняють аудит, ревізію, судово-бухгалтерську експертизу. Вони є складовими елементами фінансово-господарського контролю. Аудит, ревізія і судово-бухгалтерська експертиза розглядають один предмет (господарсько-фінансову діяльність підприємства чи підприємця), а також використовують спільні методичні прийоми і процедури контролю, їх мета - виявляти негативні явища у виробничій: господарсько-фінансовій діяльності господарюючих суб'єктів, їх усунення та запобігання у майбутньому. Об'єктами контролю для них "однакові джерела інформації, законодавчі та нормативно-інструктивні акти з питань господарсько-фінансового контролю, первинна облікова документація, реєстри бухгалтерського обліку, баланси і звітність господарюючих суб'єктів. Спільне для них також і те, що вони обґрунтовують свої висновки на документально перевірених доказах.

Разом з тим між аудитом, ревізією і судово-бухгалтерською експертизою існують суттєві відмінності.

Аудит - незалежна перевірка бухгалтерських балансів і фінансових звітів суб'єктів підприємницької діяльності з метою одержання висновків. Висновки аудитора є виваженим і обґрунтованим доказом під час вирішення майнових конфліктів в господарських судах між власником та його контрагентами. Аудит дає можливість суб'єктам підприємницької діяльності прогнозувати підвищення ефективності і розширення сфер впливу підприємницьких структур, розвиток маркетингу і комерційної діяльності як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках, допомагає уникнути банкрутства. Аудиторське підтвердження про стійкий фінансовий стан підприємства обґрунтовує потребу в кредитах і надає право на випуск акцій.

Під час ревізії досліджується господарське-фінансова діяльність підприємств і організацій у статиці після завершення господарських процесів (переважно не менше одного разу в рік). Функції ревізії (порівняно з аудитом) звужуються інтересами власника, від імені якого проводиться ревізія. Основною метою ревізії є пошук та фіксація фактів зловживань з обов'язковим повідомленням вищій організації і правоохоронним органам. Як правило, ревізори здійснюють перевірки лише з позицій дотримання законності господарських операцій, не вникаючи у визначення перспектив діяльності. Результати ревізії повідомляють трудовому колективу для вжиття заходів щодо ліквідації виявлених недоліків. Основні відмінності між ревізією та аудитом можна простежити на прикладі таб.3.1.1

Таб.3.1.1. Основні відмінності ревізії та аудіту. Характеристика

Ревізія

Аудит

Мета проведення

Усунення недоліків

Зменшення недоліків

Ліквідація зловживань

Обмеження зловживань

Встановлення законності

З'ясування істинних причин недоліків

Забезпечення максимальної точності даних

Приблизна точність даних

Гласність

Оприлюднення результатів

Збереження професійної таємниці

Ініціатори проведення

Ревізії призначаються суб'єктами адміністративного права

Аудитора клієнт вибирає сам

Джерела фінансування

За рахунок суб'єкта адміністративного права

Аудит здійснюється за рахунок суб'єкта, що перевіряється

Часовий фактор

Ревізія існувала завжди

Аудит є продуктом роз-витку ревізії в особливих економічних умовах

Головними завданнями бухгалтерської експертизи є встановлення:

1. Документальної обгрунтованості нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення, а також розміру завданої матеріальної шкоди.

2. Правильності документального оформлення операцій з приймання, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей і руху грошових коштів.

3. Відповідності відображення в бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій вимогам чинних нормативних актів з бухгал-терського обліку і звітності.

4. Кола осіб, на яких покладено обов'язок забезпечити дотримання вимог нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку і контролю.

5. Документальної обгрунтованості списання сировини, матеріалів, готової продукції і товарів.

6. Правильності визначення оподаткованого прибутку (доходу) підприємств різних форм власності та вирахування розмірів податків.

7. Документальної обгрунтованості вимог позивача і заперечень відповідача в частині, яка стосується ціни позову (зустрічного позову).

8. Недоліків в організації бухгалтерського обліку і контролю, які сприяли або могли сприяти завданню матеріальної шкоди або перешкоджали її своєчасному виявленню.

Перед експертом-бухгалтером можуть бути поставлені і інші завдання, виконання яких пов'язано з перевіркою додержання порядку ведення бухгалтерського обліку і звітності, складання балансів, записів в облікових реєстрах бухгалтерського обліку тощо.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

- Чи підтверджується документально вказана в акті інвентаризації від (зазначаються реквізити акта) нестача (надлишки) товарно-матеріальних цінностей (товарів, тари) на суму (зазначається сума) на даному підприємстві (установі, організації) за період (зазначити)?

- В який період утворилась нестача, яку встановлено актом інвентари-зації від (зазначити дату) у сумі (зазначити суму), і хто відповідав за збе-реження товарно-матеріальних цінностей (грошових коштів) у цей період?

- В якій сумі обчислюється розмір матеріальної шкоди, завданої (зазначається кому) у зв'язку з нестачею, яку встановлено інвентаризацією (акт інвентаризаційної комісії від (зазначити дату)?

- Чи підтверджуються документально висновки ревізії (зазначаються реквізити акта ревізії) в частині, що стосується завищення обсягу і вартості виконаних робіт?

- Чи підтверджується документально зазначене в акті податкової адміністрації (вказуються реквізити акта) заниження прибутку виробничо-комерційною фірмою (назва фірми) за період (зазначається, за який)? Якщо підтверджується, то чи правильно вирахувана сума додаткових податків, які фірма має внести до бюджету?

- Чи підтверджується документально вказаний в позовній заяві А. розмір завданої йому шкоди у зв'язку з невиконанням відповідачем Б. умов договору (зазначається, якого)?

- Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку і контролю, сприяли завданню матеріальної шкоди (виникненню нестачі, необгрунтованому нарахуванню і виплаті заробітної плати, премій), і хто зобов'язаний був забезпечити додержання цих вимог?

- Чи обгрунтовано сплачена заробітна плата (зазначається, кому і за який період) за дану роботу? Якщо необгрунтоване, то в якій сумі?

- Чи не завищена в документах фактична наявність (зазначити найменування товару) на суму (зазначити суму) за інвентаризаційним описом від (зазначити дату) над їх максимально можливим залишком в (зазначити підприємство) за станом на (зазначити дату)?

Разом з постановою (ухвалою) про призначення експертизи експертові слід надати документи бухгалтерського обліку, які містять відомості - вихідні дані для вирішення поставлених питань. Такими документами можуть бути: прибуткові та видаткові накладні, ордери, звіти матеріально відповідальних осіб, картки складського обліку, касові книжки, матеріали інвентаризації, акти ревізій, табелі, наряди, акти приймання виконаних робіт, трудові договори, розрахункові платіжні відомості, виписки банку, платіжні доручення і вимоги, договори про матеріальну відповідальність, накопичувальні (оборотні) відомості, журнали-ордери, меморіальні ордери за балансовими рахунками, головні книги, баланси та інші первинні та зведені документи бухгалтерського обліку і звітності.

Якщо ведення бухгалтерського обліку механізовано, експертові надаються документи на машинних носіях (роздруки регістрів бухгалтерського обліку).

Якщо експертиза призначається з метою перевірки висновків документальної ревізії, в постанові (ухвалі) про призначення експертизи слід зазначити, які саме висновки і з яких причин викликають сумнів (суперечать іншим зібраним у справі доказам, оспорюються заінтересованими особами, непереконливо обгрунтовані ревізорами та ін.).

Якщо слідчий або суд зазнають труднощів у визначенні документів, які необхідні для надання експертного висновку, їм слід звернутися за консультацією до спеціаліста.

Документи мають бути систематизованими (за епізодами діяння, періодами тощо), підшитими, прошнурованими та пронумерованими.

На стадії попереднього слідства та судового розгляду важлива роль належить науковим методам збору доказів. Одним з таких методів, що застосовується у процесі розслідування або судового розгляду справ про розкрадання, інші корисливі господарські злочини, є судово-бухгалтерська експертиза.

Судово-бухгалтерська експертиза належить до найпоширеніших видів судових експертиз, її застосовують при розслідуванні та розгляді кримінальних і цивільних справ, коли виникають питання, для розв'язання яких необхідні спеціальні знання з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності.

Як визначено в Законі України «Про судову експертизу», судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду.

Судово-експертну діяльність у нашій країні здійснюють спеціалізовані установи та відомчі служби:

• науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України;

• експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України.

У системі Міністерства юстиції України діють два науково-дослідні інститути судових експертиз: у Києві (з Львівським відділенням) та у Харкові (з Донецьким відділенням). Для виконання судово-бухгалтерських експертиз у системі Міністерства юстиції створено Бюро державної судово-бухгалтерської експертизи з обласними філіями.

Крім того, судово-експертна діяльність може здійснюватися на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами.

Атестація судових експертів із числа працівників підприємницьких структур та громадян проводиться Міністерством юстиції України або Міністерством охорони здоров'я України. Міністерство юстиції веде Реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян. Органи дізнання, попереднього слідства і суди зобов'язані доручати проведення судових експертиз переважно фахівцям, внесеним до цього Реєстру.

Судово-бухгалтерська експертиза, як і будь-яка судова експертиза, не існує поза кримінальними чи цивільними справами, що виникають у процесі розслідування або судового розгляду. Незалежно від того, по яких справах призначається судово-бухгалтерська експертиза, предметом її є господарська діяльність, відображена в документах бухгалтерського обліку та бухгалтерських регістрах, що стали об'єктом розслідування чи судового розгляду й у відношенні яких перед експертом-бухгалтером поставлені слідчими або судом питання, що потребують застосування спеціальних знань з бухгалтерського обліку і аналізу господарської діяльності підприємств.

Судово-бухгалтерська експертиза характеризується процесуально-правовим і фінансово-господарським змістом.

Процесуально-правовий зміст судово-бухгалтерської екс-пертизи - це система правил, установлених чинним кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним законодавством та Законом України «Про судову експертизу», які регулюють порядок її призначення та проведення, права і обов'язки експерта-бухгалтера, а також інших учасників процесу у зв'язку з проведенням експертизи. Ці правила є загальними для будь-яких експертиз, і тому з процесуально-правового боку судово-бухгалтерська експертиза нічим не відрізняється від інших видів експертиз.

Фінансово-господарський зміст судово-бухгалтерської експертизи полягає в реалізації нею знань з бухгалтерсько-.го обліку та аналізу господарської діяльності, у специфіці предмета та методів дослідження. Ці особливості виділяють її у самостійний вид судової експертизи.

Бухгалтер-експерт обов'язково повинен володіти як певним обсягом процесуально-правових знань, так і достатніми знаннями з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності. Тільки при суворому додержанні ним процесуального законодавства і правильному застосуванні спеціальних знань судово-бухгалтерська експертиза може бути визнана доброякісною і такою, що відповідає своєму призначенню.

Необхідно розрізняти поняття предмета судово-бухгалтерської експертизи як дослідження явищ господарської діяльності і предмета судово-бухгалтерської експертизи, яка проводиться по конкретній справі.

У першому випадку предмет експертизи становлять питання, які взагалі входять у компетенцію бухгалтера-експер-та, у другому - предметом експертизи є питання слідчого або суду, поставлені бухгалтеру-експерту з конкретної справи.

Поняття предмета судово-бухгалтерської експертизи тісно пов'язане з поняттям об'єкта експертного дослідження.

Об'єктом судово-бухгалтерської експертизи є документи, бухгалтерські регістри та бухгалтерська звітність, в яких відображена господарська діяльність підприємств, у тому числі й протиправна. Саме документи створюють специфічний об'єкт судово-бухгалтерської експертизи. На підставі дослідження документів бухгалтер-експерт робить висновки щодо законності господарських-операцій та пра-вильності відображення їх у бухгалтерському обліку. При цьому він не повинен виходити за межі спеціальних знань, тобто давати документам юридичну оцінку і визна'чати їх доказове значення у справі.

Кожна наука, і зокрема судово-бухгалтерська експертиза, досліджує свій предмет за допомогою загальнонаукЬв.их та конкретних методів.

Методом судово-бухгалтерської експертизи є сукупність прийомів та способів, які застосовуються бухгалте-ром-експертом при дослідженні документів та інших матеріалів справи, надісланих йому слідчим або судом.

Використання тих чи інших прийомів дослідження документів залежить від особливостей злочинів, документообігу в галузі, в якій скоєно злочин, та обліку господарських операцій на конкретному підприємстві.

Коло питань, які вирішуються в процесі судово-бухгалтерської експертизи, визначаються її завданнями, до яких належать:

• перевірка та підтвердження за допомогою документів розміру нестач або лишків матеріальних цінностей і грошових коштів, визначення періоду та місця їх створення;

• визначення та підтвердження розміру матеріальної шкоди, заподіяної посадовими та матеріально відповідальними особами у результаті вчинення корисливих правопорушень;

• виявлення недоліків в організації бухгалтерського обліку, звітності і контролю фінансово-господарської діяльності підприємства, які сприяли утворенню матеріальної шкоди;

• встановлення відповідності здійснених господарських операцій нормам чинного законодавства;

• визначення кола осіб, на чиїй відповідальності в, період створення нестачі або лишків, знаходилися товарно-матеріальні цінності та грошові кошти;

• визначення кола посадових осіб, які зобов'язані були забезпечити виконання вимог бухгалтерського обліку та контролю, недодержання яких установлено в ході проведення експертизи;

• встановлення правильності документального оформлення операцій по прийманню, реалізації і збереженню товарно-матеріальних цінностей та руху грошових коштів;

• встановлення причин, що сприяли вчиненню корисливих зловживань;

• встановлення правильності методики проведення до-кументальної ревізії та достовірності її результатів.

Судово-бухгалтерська експертиза призначається як при лроведенні попереднього розслідування справ, так і при розгляді їх в суді. Найчастіше вона застосовується у випадках, коли слідчий або особа, що проводить дізнання, не можуть вирішити питання, які виникли по справі, без вико-ристання спеціальних знань з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності.

Питання про призначення судово-бухгалтерської експертизи у кожному конкретному випадку залежно від обставин розв'язує слідчий. Виходячи з вимог ст. 76 КПК України при-значення судово-бухгалтерської експертизи не є обов'язковим для органу, у провадженні якого знаходиться справа. Практика розслідування кримінальних справ про розкрадання майна підприємств та інші корисливі зловживання свідчить, що у випадках, коли документальна ревізія по кримінальній справі проведена якісно і виконані усі необхідні дії по збору доказів, відповідно до ст. 22 КПК України судово-бухгалтерська екс-пертиза, як правило, не призначається. Експертиза не підміняє документальну ревізію, яка є способом збору доказів.

При розслідуванні кримінальних справ про розкрадання майна підприємств, кооперативів, громадських організацій необхідність у призначенні судово-бухгалтерської експертизи (у тому числі після проведення документальної ревізії) виникає:

• якщо результати (висновки) ревізії суперечать матеріалам справи і усунення цих протиріч потребує висновку експерта;

• при протиріччях у висновках первинної і повторної документальної ревізії;

• у разі обґрунтованого клопотання звинувачуваного про призначення судово-бухгалтерської експертизи;

• у випадках застосування ревізором сумнівних методів визначення заподіяної матеріальної шкоди;

• коли експерт іншої спеціальності не може зробити обгрунтований висновок без додаткового дослідження матеріалів справи експертом-бухгалтером.

Перед призначенням судово-бухгалтерської експертизи слідчий повинен ретельно вивчити всі матеріали справи, особливо матеріали ревізії. Після цього вирішується питання про необхідність допитування звинувачених, свідків щодо фінансово-господарських операцій, які підлягають експертному дослідженню.

При виникненні потреби в проведенні відповідних слідчих дій для з'ясування питань про походження тих чи інших документів доцільно проводити до призначення експертизи. Недопустимим є винесення постанови слідчим до того, як повністю зібрані необхідні матеріали і з'ясовані всі обставини справи.

У процесі судово-бухгалтерської експертизи досліджуються конфліктні ситуації, що стали предметом розгляду в судово-слідчих органах. Вона покликана встановити істину і надати допомогу суб'єкту в розробці профілактичних заходів, спрямованих на оздоровлення господарсько-фінансової діяльності

<< | >>
Источник: ОУНЮА. Аудит. 2010

Еще по теме 3.1 Відмінність між аудитом, обліком, ревізією та судово-бухгалтерською експертизою.:

  1. 3.2. Методологічні аспекти судово-бухгалтерської експертизи і їх спорідненість з аудитом.
  2. Об'єкти судово-бухгалтерської експертизи
  3. 1.1 Нормативне регулювання бухгалтерського обліку, визначення і класифікація кредитів з метою бухгалтерського обліку
  4. 1.Складові бухгалтерського процесу первинна реєстрація, поточний облік, узагальнення поточного обліку
  5. 2.Особливості та завдання бухгалтерського обліку.
  6. 1. Види господарського та бухгалтерського обліку
  7. Бухгалтерський облік
  8. Бухгалтерський облік у банках
  9. Лекція 2: Метод бухгалтерського обліку
  10. Лекція 3. Система бухгалтерського обліку
  11. 1.6. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ
  12. Ярова Л.Г.. Бухгалтерський облік, 2007
  13. 3. Принципи та вимоги к бухгалтерському обліку.
  14. Система бухгалтерського обліку в банках
  15. 1.7. Форми бухгалтерського обліку та облікові регістри в бюджетних установах
  16. 4. Основні нормативні документи бухгалтерського обліку в Україні
  17. 4. Вимірники, які використаються в бухгалтерському обліку
  18. Історія бухгалтерського обліку